Навички управління дослідженнями та професійний розвиток
Research Management Skills & Professional Development
Від ідеї до міжнародного проєкту: підсумки воркшопу з управління дослідженнями та професійного розвитку
Понад 130 учасників із 12 країн, досвід провідних українських та європейських установ, практичні інструменти управління міжнародними консорціумами та відкрита дискусія про майбутнє української науки в Європейському дослідницькому просторі
4 листопада 2026 року відбувся міжнародний онлайн-воркшоп «Навички управління дослідженнями та професійний розвиток» (Research Management Skills & Professional Development), організований Українською науковою мережею в Іспанії (Asociación Red Científica Ucraniana en España) спільно з Технологічним центром BETA Fundació Centre Tecnològic BETA
Захід об’єднав науковців, дослідницьких менеджерів, координаторів міжнародних проєктів, представників університетів і наукових установ навколо спільної мети – розвитку професійних компетентностей, посилення міжнародної співпраці та інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору (European Research Area, ERA).
Програма поєднала огляд актуальної європейської політики у сфері досліджень та інновацій із практичним досвідом реалізації міжнародних проєктів, управління грантовим фінансуванням і координації багатосторонніх дослідницьких консорціумів.
Катерина Гнедіна
представила досвід розбудови університетської інноваційної екосистеми через міжнародні проєкти та стратегічні партнерства
Юлія Горковчук
продовжила тему європейської інтеграції до Європейського дослідницького простору та ERA Policy Agenda 2025–2027
Олеся Скляренко
говорила про відмінності між науковим керівництвом і професійним управлінням проєктами
Галина Рябуха
співорганізатор від Технологічного центру BETA (Fundació Centre Tecnològic BETA)
Особливістю воркшопу стала широка географія зацікавлених науковців та представників дослідницьких установ. Організатори отримали понад 220 реєстраційних записів із 12 країн світу. Найбільше реєстрацій надійшло з України – понад 150. Значний інтерес виявили також представники Іспанії, Німеччини, Великої Британії, Польщі, Франції та Нідерландів та навіть країн за межами Європи – Індії, Бразилії й Ефіопії. Особливо показовою стала географія українських заявок. Поряд із великими університетськими центрами – Києвом, Харковом та Львовом, помітну активність продемонстрували представники Хмельницького, Балти, Ніжина, Білої Церкви, Сум, Кропивницького, Івано-Франківська та інших міст.
Це засвідчує, що інтерес до міжнародної дослідницької співпраці виходить далеко за межі найбільших наукових установ. Регіональні університети, коледжі та дослідницькі організації дедалі активніше шукають можливості для участі в європейських програмах, розвитку партнерств і вдосконалення управлінських компетентностей. Водночас участь українських дослідників, які працюють у різних європейських країнах, підкреслила важливу роль наукової діаспори як посередника між українськими та міжнародними дослідницькими спільнотами.
Research Management: професія, що набуває стратегічного значення. Однією з центральних тем воркшопу стало переосмислення ролі управління дослідженнями – Research Management – у сучасній науці.
Олеся Скляренко, керівниця Національного контактного пункту «Новий європейський Баугауз», представила управління дослідницькими проєктами як важливий інструмент інтеграції української науки до європейської дослідницької екосистеми. Особливу увагу було приділено відмінностям між науковим керівництвом і професійним управлінням проєктами. Якщо дослідник відповідає насамперед за науковий зміст і результати, то дослідницький менеджер забезпечує координацію партнерів, дотримання грантових зобов’язань, управління ресурсами, ризиками та звітністю. Серед практичних інструментів розглядалися матриця відповідальності RACI, реєстри ризиків, грантові угоди та механізми розподілу обов’язків у міжнародних консорціумах. Важливою тезою стало необхідне поєднання наукової невизначеності, притаманної дослідженням, із чіткими договірними зобов’язаннями, що визначають реалізацію міжнародного проєкту.
Юлія Горковчук, доцент КНУБА та дослідниця Політехнічного університету Валенсії, продовжила тему європейської інтеграції, представивши сучасні пріоритети Європейського дослідницького простору та ERA Policy Agenda 2025–2027. Окрему увагу було приділено професіоналізації дослідницького менеджменту, європейській рамці компетентностей RM Comp, можливостям навчання та підтвердження професійних навичок. Учасники ознайомилися з ресурсами CARDEA Academy, професійною мережею European Association of Research Managers and Administrators (EARMA), європейськими платформами підтримки дослідницької кар’єри та порталом Europa Talent. Обговорення засвідчило, що інтеграція України до ERA – це не лише доступ до міжнародного фінансування. Це також розвиток інституційної спроможності, сучасних моделей управління наукою, професійної мобільності та міжнародного партнерства.
Презентація Сучасні пріоритети Європейського дослідницького простору та ERA Policy Agenda 2025–2027.
Від міжнародних грантів до реальних результатів: досвід українських та європейських установ. Важливою складовою програми стали практичні кейси реалізації міжнародних проєктів. Катерина Гнедіна, доцент Національного університету «Чернігівська політехніка», представила досвід розбудови університетської інноваційної екосистеми через міжнародні проєкти та стратегічні партнерства. На прикладах ініціатив WIN2EDIH, SUSTED і PROMENT було продемонстровано, як міжнародна співпраця сприяє цифровізації, розвитку підприємництва, освітніх інновацій та зміцненню зв’язків університету з регіональною економікою. Особливий інтерес викликала діяльність стартап-школи, яка допомагає перетворювати студентські ідеї на практичні ініціативи, а також роль університетської інфраструктури підтримки проєктної діяльності.
Євгенія Волчко представила практичний досвід координації міжнародних дослідницьких проєктів на основі підходів Технологічного університету Чалмерса (Chalmers University of Technology, Швеція). У центрі уваги опинилися питання, що нерідко залишаються поза межами стандартних навчальних курсів: як побудувати довіру між партнерами, забезпечити ефективну комунікацію, своєчасно виявляти ризики та підтримувати виконання проєктних зобов’язань. Було наголошено, що успішне отримання гранту є лише початком складної управлінської роботи. Саме під час реалізації проєкту вирішального значення набувають узгоджені процедури, прозора звітність, регулярний моніторинг і здатність координатора оперативно реагувати на зміни.
Презентація From idea to project implementation
Іван Тимчук, представник Національного університету «Львівська політехніка», продемонстрував масштаб міжнародної співпраці на прикладі проєкту AGRI-BIOCIRCULAR-HUB. Представлений чотирирічний проєкт об’єднує 20 організацій із п’яти країн та має бюджет близько 6 млн євро. Його реалізація ґрунтується на моделі Quadruple Helix, яка передбачає взаємодію науки, бізнесу, органів влади та громадського сектору. Учасники дізналися про особливості координації великого консорціуму, формування робочих пакетів, планування результатів і використання цифрових систем управління проєктами. Показовим став також досвід тривалої підготовки проєктної пропозиції та узгодження інтересів партнерів. Успішний міжнародний проєкт потребує не лише сильної ідеї, а й значної підготовчої роботи, організаційної дисципліни та спільного бачення результату.
Презентація Управління міжсекторальною співпрацею: підхід проєкту AGRI-BIOCIRCULAR-HUB
Олена Мошинець, представниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, розповіла про міжнародний проєкт SURE-AMR, присвячений проблемі антимікробної резистентності. Її виступ продемонстрував, як дослідницький менеджмент може поєднувати фундаментальні наукові завдання, міжнародне партнерство та наукову дипломатію. Особливо важливим є створення умов, у яких наукові результати можуть бути використані для розв’язання актуальних суспільних проблем.
Практичну частину програми доповнив Микола Трегуб, проректор Київської школи економіки (KSE), який представив підходи до формування інструментарію дослідницького менеджера — Research Project Manager Toolkit. Йшлося про використання шаблонів, чеклістів, механізмів планування, моніторингу та документаційного супроводу міжнародних проєктів. Було підкреслено значення чіткого розподілу відповідальності, системної звітності та відповідності вимогам донорів.
Презентація Research Project Manager Toolkit
Запитання, які вийшли за межі презентацій
Особливу цінність воркшопу становила відкрита дискусія, під час якої учасники мали можливість співвіднести представлені інструменти з власним професійним досвідом.
Серед питань і тем, які викликали найбільший інтерес:
Як управляти ризиками міжнародного консорціуму, якщо змінюються умови участі партнерів або виникає загроза невиконання зобов’язань?
Як координатору сформувати довіру між партнерами, що представляють різні країни, установи та організаційні культури?
Які критерії визначають якість грантової заявки та як враховувати вимоги оцінювання ще на етапі її підготовки?
Як забезпечити реальну взаємодію науки, бізнесу, влади та громадського сектору, щоб результати досліджень не залишалися лише в наукових звітах?
Як українським науковим установам розширювати міжнародне партнерство та посилювати власну роль у спільних проєктах?
Учасники також обговорили відмінності між системами підтримки наукових досліджень у різних європейських країнах, практичні труднощі підготовки грантових заявок та необхідність більш тісної співпраці між дослідниками й управлінцями. Одним із ключових висновків дискусії стало усвідомлення того, що міжнародна співпраця потребує не лише доступу до програм фінансування, але й спроможності професійно управляти партнерствами, ресурсами та очікуваними результатами.
Від професійного нетворкінгу — до нових партнерств
Воркшоп став не лише платформою для обміну знаннями, а й простором для формування нових професійних контактів. Учасники висловили зацікавленість у продовженні таких зустрічей, обміні презентаційними матеріалами, практичними інструментами та інформацією про європейські програми фінансування.
Значний потенціал для подальшої співпраці мають професійні мережі дослідницьких менеджерів, механізми підтримки українських наукових установ, спільні міжнародні заявки та ініціативи, які поєднують українські й європейські дослідницькі організації. Окреме значення має розвиток ролі української наукової мережі як платформи, здатної сприяти пошуку партнерів, поширенню інформації про європейські можливості та інтеграції українських дослідників до міжнародного професійного середовища. Саме така взаємодія – між дослідниками, університетами, дослідницькими менеджерами та міжнародними партнерами – створює передумови для переходу від окремих професійних контактів до довготривалої інституційної співпраці.
Подяка спікерам, партнерам та учасникам
Українська наукова мережа в Іспанії висловлює щиру вдячність усім доповідачам, які поділилися професійним досвідом, практичними інструментами та власним баченням розвитку управління дослідженнями. Дякуємо Олесі Скляренко, Юлії Горковчук, Катерині Гнедіній, Євгенії Волчко, Івану Тимчуку, Олені Мошинець та Миколі Трегубу за змістовні виступи, відкритість до дискусії й готовність підтримувати професійний розвиток української наукової спільноти.
Окрема подяка Київській школі економіки, Технологічному університету Чалмерса, Національному університету «Львівська політехніка», Інституту молекулярної біології і генетики НАН України та іншим установам і партнерам, які долучилися до реалізації ініціативи.
Дякуємо організаційній команді – Катерині Хвостенко, Юлії Горковчук, Галині Рябуха та Ірині Когут– за координацію заходу, міжнародну комунікацію та організаційну підтримку.
І, безумовно, дякуємо всім учасникам – за активність, змістовні запитання, професійний інтерес та готовність ділитися власним досвідом. Саме зацікавленість і залученість наукової спільноти є найкращим підтвердженням актуальності таких ініціатив.
За результатами роботи семінару учасники отримали сертифікати Технологічного центру BETA (Fundació Centre Tecnològic BETA)